ПОПИТ НА ПРОФЕСІЮ НОТАРЯ ЗРОСТАЄ
Віктор ДОБРОЛЬОЖА, приватний нотаріус Житомирського районного нотаріального округу.
До речі, першими в Житомирській області і одними з перших в Україні свою приватну нотаріальну діяльність розпочали Михайло Тимофійович Данілейко (в м.Бердичів) та Олена Володимирівна Котик (в м.Житомир). Неймовірно, але тоді на цих двох “приватних ластівок” припадало… 49 їхніх колег із держнотконтор. Сьогодні, коли попит на професію нотаря продовжує невпинно зростати, пропорція між державним і приватним секторами в області дещо інша: на кожного державного нотаріуса нині припадає два приватних, або 46 на 92 в абсолютних цифрових показниках.
Дивним чином змінилося за ці роки середньостатистичне навантаження: якщо 16 років тому державний нотар вчиняв у середньому 3728 нотаріальних дій, то у поточному році ця цифра зменшилася до 1564 (або майже у 2,5 рази!). У їх приватних колег, навпаки, простежується протилежна динаміка: в середньому 1292 дії за 6 місяців поточного року проти 1124 нотаріальних дій за весь 1994 рік.
Звісно, сухі цифри далеко не повним чином відображають сутність тих внутрішніх процесів, котрі відбуваються у вітчизняному нотаріаті взагалі і у житомирському – зокрема. Криза кризою, а кількість колег-приватників, що в умовах жорсткої і не завжди добросовісної конкуренції в змозі упродовж року видати на-гора більше як 10 тис. дій, щороку зростає. І хоча 155 іпотечних договорів та 132 договори застави за 6 місяців 2010 року – це небагато, особливо у порівнянні із докризовим періодом, роботи вистачає всім. Бажаєте переконатися? Тоді уважно вчитайтеся у ці цифри, котрі характеризують нашу з вами спільну діяльність за 1-ше півріччя поточного року: посвідчено 3681 договір відчуження нерухомості та 1675 договорів відчуження землі, оформлено 270 угод щодо оренди транспорту та 1394 заповіти. Чимало було й довіреностей – загалом більше 21 тисячі, практично 60% яких – так звані “генералки”, палким прихильником яких нині є чи не кожен нотар. Як і завжди, левову частку роботи складали копії – засвідчено майже 89 тисяч копій різноманітних документів (і це без врахування численної частки “абітурієнтських”, що припали на липень, а тому в статистичний звіт за 1-ше півріччя не потрапили). Разом із майже 20 тисячами засвідчень справжності підписів сумарно це дало 154857 нотаріальних дій, тоді як за весь 1994 рік було вчинено 188853 нотаріальні дії. Варто зазначити, що і кількість працюючих в сфері нотаріату тоді була значно меншою – 51 особа проти… 138 нині.
Незаперечною ознакою сьогодення є й активна робота “приватників” на “спадковій” ниві: практично кожна п’ята спадкова справа заводиться зараз приватним нотарем. Проте до справжньої продуктивності держнотконтор “неофітам від спадщини” поки ще далеко, оскільки державними нотаріусами впродовж січня-червня 2010 року видано у 12(!) разів свідоцтв про право на спадщину більше, ніж їхніми приватними колегами (9591 ДНК проти 791 ПН).
Характерно, що як і 16 років тому, в нотаріаті домінують жіночі обличчя: на 10 нотарів-чоловіків припадає 14 їхніх чарівних колежанок. Зусиллями наших нотарів створено і утримується додаткових 27 робочих місць. Проте не це є головною “родзинкою” нотаріату Житомирщини, оскільки нині нотаріат області – це численні династії фахівців з великої літери: Лубякова-Шевчук, Шеніна-Сербіна, Кисіль-Зіневич, Ліпіїн-Камінська, Доброльожа-Неборачко, Самійленко-Мошковська, брати Оленюки, родини Слюсарів, Ткаченків, Можаровських, Богатирчуків, Силіних, Фещенків, Журбей, Кулінічів, Піскунів, Пилипчуків, Фрусевичів, Качан…
Отже, і цифри, і факти незаперечно свідчать про те, що нам справді є чим пишатися, є з кого брати приклад.
Вітаючи в нашій чисельній нотаріальній родині нових колег і шануючи досвідчених ветеранів, ми підтримуємо нескінченність поколінь. Бо сьогодні – лише мить, а завтра – це вже історія. І ми причетні до історії професійного нотаріату Житомирщини, бо створюємо цю історію повсякчас, кожен окремо і всі разом. І через 20-30 років ми самі станемо історією, сподіваюсь, суто позитивною та вартою уваги наших нащадків і прийдешніх поколінь нотарів Полісся.